затягати

I -а́ю, -а́єш і рідше затя́гувати, -ую, -уєш, недок., затягти́ і затягну́ти, -тягну́, -тя́гнеш; мин. ч. затя́г, -ла́, -ло́ і затягну́в, -ну́ла, -ну́ло; док., перех.

1) Тягнучи, посуваючи кого-, що-небудь, поміщати кудись.

2) також без додатка. Вбирати, втягувати кого-, що-небудь у себе, вниз, у середину чогось; засмоктувати. || безос. || тільки док., розм., рідко. Те саме, що украсти. || безос.

3) перен., розм. Умовлянням або силою приводити, заводити, доставляти і т. ін. куди-небудь. || тільки 3 ос. Захоплювати, приваблювати. || Залучати до участі в чому-небудь.

4) Обв'язувати, підперізувати чим-небудь туго.

5) Стягуючи кінці, зав'язувати міцно, зашморгувати мотузок, вірьовку і т. ін. Затягати зашморг.

6) Покривати, встеляти чим-небудь якусь поверхню. || безос. || Закривати, заліплювати отвір чим-небудь липким, в'язким. || безос. || розм. Напинати, натягувати що-небудь. || Огортати, оповивати, заволікати що-небудь, роблячи нечітко, невиразно видним (про туман, хмари, імлу і т. ін.). || безос.

7) також без додатка, розм. Починати співати (рідше грати). || тільки недок. Співати тривалий час. || рідко. Довго тягти окремі високі ноти; виводити. || Починати говорити спроквола, монотонно, розтягуючи слова.

••

Затяга́ти своє́ї — настирливо повторювати те саме.

8) Просовувати що-небудь крізь якийсь отвір (перев. засиляти нитку в голку).

9) розм. Затримувати, уповільнювати перебіг здійснення чого-небудь.

10) також без додатка, розм. Те саме, що заважувати.

11) спец. Міцно закручувати, загвинчувати, укріпляти що-небудь.

II -а́ю, -а́єш, док., перех., розм.

1) Зморити, перевтомити когось, примусивши довго ходити куди-небудь або десь. || рідко. Перевтомити кого-небудь частими відвідинами.

2) Довго носячи, забруднити; заносити (одяг, взуття і т. ін.).